Тут ви знайдете декого з тих, хто живе зі мною, у мене вдома — або просто дозволяє мені жити поруч. Так, це не одне й те саме. Це ж коти, з ними ніколи не буває просто.

Смійтеся, закочуйте очі чи проводьте аналогії зі старими дівами та «синіми панчохами». Не обмежуйте себе.

Я не фанат котів ні, і в жодному разі не бажаю, щоб вони були скрізь — без кігтів, у рожевих бантиках, із виставковим грумінгом. Аж ніяк. І від вас того теж не вимагаю.

Вони просто частина мого життя, частина мене. Без них моє життя було б неповним, неповноцінним і зовсім не таким, як я його бачу.